Klavdia Petrivna

Життя - це просто сцена, і ми на ній - актори. Я думаю, що шкода брата, котрий живе і мусить виживати (грати свою роль).

Походу брат в долі😂😂😂😂

Якось лячно

Можливо хтось вже і писав про це, але я все ж таки висловлю свою думку. Пісня про життя на цій землі (доволі тяжке в наших реаліях і про те чим це все закінчиться (всі ми у свій час потрапимо до предків дивитись нескінченний спектакль в якому гратимуть наші нащадки). Брат згадується як найрідніша людина для неї, яку б вона хотіла вберегти від того всього, що діється у світі, ось чому їй шкода, що він поряд з нею на сцені та в закуліссях. Мене бентежить дещо інше, а саме останні рядки "Я кажу останнє слово, це, звичайно, «пробач», Я тепер біля предків, просто глядач.". Вона вбачається перед ним за те що не витримала всю ту фальш та підлість людську і наважилась покінчити із виставою і нарешті відпочити приєднавшись до предків (покінчити життя самогубством). Вельми важка пісня для душі, хоча мотив музики оманливо грайливий. Сподіваюсь у авторки все чудово в її реаліях, а це всього навсього файно підібрані слова, які забрели в її голову. Життя ж прекрасне, навіть таке яке воно є зараз. Людям властиво не оцінити те що мають, а коли втрачають то... ох щось мене занесло. Плідної праці, багацько натхнення і всього найкращого, що тільки можливо побажати в цьому безмежному всесвіті, Клавдія Петрівна, творіть, творіть і ще раз творіть це у вас надзвичайно чудово виходить🤗 (останнє речення написано чисто заради власної хотілки, а раптом мене поетеса прочитає і в неї настрій підніметься від цих слів, ну а раптом))) ).

Я вважаю що це про Osty тож можливо що він твій брат

Дуже глибока пісня. Дякую 👏

Пісня чудова. Але цей танцор дуже не приємний.

😍😍😍😍😍😍😍😍😍😍😍😍😍😍😍