Прочитав «Груші в тісті» Винничука…
Я, бляха, місцями, ржав в голос…
Вкотре переконуюсь, українська література має обширний діапазон, у нас багато талановитих письменників, інша справа, що ми не всіх знаємо…
Один з найкращих автобіографічних романів, котрі мені випадало читати!
Ця книга про любов до найціннішого, що є у житті молодого чоловіка : тяга до дівчат, до пригод, любов до улюбленої справи…про любов до життя… звісно, трохи алкоголю та чорного гумору… і про однодумців навколо(чорт забирай, як же це важливо…)
Тут є мʼякий вайб совку на західній Україні… - тонка тема, концентрація якої не зіпсувала задум написаного…
Для людей, котрі мали яскраве студентське життя, з усіма його проявами, це буде окремий вид читацького задоволення! У мене, до речі, десь так і було!
@_dima_pilipenko_ не дасть збрехати : наше студентство буяло подібним… тож, історії Винничука для мене - мед!
Шальоний гумор, місцями геть не цнотливий, і за це - окрема подяка! Бо, якшо інтим був пікантний, то нашо берегти читача від нього? Чому б його саме таким не передати ?
Обожнюю, коли зачіпають екстравагантною щирістю, котра стосується незабутніх історій…
Далі, тут вайб Львову для мене зазвучав геть по-іншому… : по-новому! Чудовий западенський колорит! Чи, як то кажуть, варʼятство, навіть…
Мова і вирази іноді мені зносили дах… : прям проривало на ржач від тих оборотів, порівнянь та алегорій…
Тішусь, що є такі талановиті носії цього діалекту! Боже, хай він живе вічно!
І ще, спогади - це один з фундаментів нашої свідомості… Тому варто проживати яскраве, наповнене різним трешняком(у хорошому сенсі) життя!
Мені завше дуже імпонувала думка : «вам ніколи не вдасться оцінити глибину моменту, поки він не стане спогадом…»
Це факт… : яскрава історія сьогодні - кайф! Спогад про цю історію через 10 років - кайф потрійний!
Давав копоті Винничук! Питань нема. Прочитайте. Тішусь, що це книга від українського автора! А не від американського стендап-коміка, як може здатись, якщо не дивитись, хто її написав…
Бо вже дістали ці кліше : як наше, то воно має буть гірше ніж десь там.
Тож, щоби «знятись» з новин сьогодення і не поїхати вочевидь кукухою, рекомендую, наприклад, цю книжечку…
