Віталій Ажнов

хто зараз я? окрім того, що це питання, яке час від часу мене турбує, це ще й назва мого V курсу Ажнова від Ажнова p.s. про чуттєвість слова ювілейний були сльози і сміх відкриття і космос авторські вірші багато спільної творчості і любові а головне ЛЮДИ🤍 зараз ви бачите фото з випускного благодійного поетичного вечора, який мені завдяки, моїй чарівній, талановитій і прекрасній подрузі, колезі, і нині викладачці мого курсу @chrystyna_fedorak вдалося випустити поміж репетиціями та гастролями з @frankotheatre на одні з найпрестижніших театральних фестивалей світу в м. Сібіу (Румунія) та м. Авіньйон (Франція) з виставою «Калігула» ми зробили неабиякий сміливий експеримент, поєднавши поезію з ді-джей сетом і, здається, нам це вдалося емоції та ендорфіни зашкалюють до сих пір я не буду тут дякувати поіменно, завдяки кому це відбулось, бо згорить клавіатура 🔥😜😂 але я дякую кожному, і як завжди за те, що ви були, є і будете абсолютно кожному я вас люблю ❤️ і ви про це знаєте🤫😉😜 ви додаєте неоціненних сил рухатись далі а далі обовʼязково буде ну а зараз @kurs_azhnova йде у невеличку відпустку до вересня

культурна інтеграція в нинішніх реаліях надзвичайно важлива. наша участь у фестивалі @fitsibiu такого рівня - це один із способів говорити про Україну і, зокрема, театр на найкращих театральних майданчиках. вистава «Калігула» - сьогодні своєрідний індикатор і важливий меседж до світу без жодної спекуляції. дуже цінно, що ми були почутими. дві вистави пройшли на аншлагах і оваціях наприкінці. дякуємо всім, завдяки кому - це стало можливим @frankotheatre @ivan_uryvskyi @bogomazov_jr @tetiana_ovsiichuk @khokhlatkina @gurezov_akmal @mikhinatania @renatsiettarov @sasha_rudinskiy і всі служби

інколи я сам собі фотограф 😂 сприйняття самого себе в кадрі - така дивна річ часто думаю, що маю написати тут щось розумне, але «якого милого» 😂 залишаю собі тут моменти вам цікаво - ну і прекрасно дякую🤍

«Гойдалки» (Swing) — короткометражне кіно @serhii.malyk з @azhnov і @taras.tsymbaliuk у головних ролях. Продюсерка — @polshinidze . DOP — @chikunia ⠀ Це історія про людей, які говорять, говорять, говорять, говорять, але одне одного не чують. Це історія про людей у ті періоди їхнього життя, коли вони не знають, чого одне від одного хочуть, або коли хочуть одне від одного надто багато. ⠀ Це історія про двох людей на пляжі. Ми не знаємо ані того, як і коли вони туди потрапили, ані того, навіщо вони там залишаються. Але вони там залишаються. І розмови, які між ними там відбуваються, схожі не на ті, що до рухаються кудись, а на ті, які рухаються туди-сюди, як безкінечні гойдалки. ⠀ Скоро «Гойдалки» почнуть свій фестивальний сезон. Після цього ми повернемося сюди, щоб показати їх публічно (підписуйтеся на сторінку, щоб не пропускати новин). ⠀ А поки ми хочемо подякувати: Editor rezinchenko Music @koloah Production Manager @stetsenko.kos First Assistant Director @dzenydzen Colorist @mmarixaxa Costume Designer @filipovaviktoria Art Department @riptide_____ Gaffer @leonidsidor Location Manager @kol4ik Graphic Designer @olla.kuzovkina Sound Propeller Studios @patriotrental ⠀ І всій-всій команді, якій ми присвятили сайт із безкінечними титрами (шукайте в біо сторінки), і завдяки якій цей фільм вдався! ⠀ Shot on @arri

профіль фото @katerynakozinska

А ви любите півонії так, як їх любить Ажнов! Хіт сезону - шалені півонії! Це нове пробудження кожного з нас! Ми провели ніжну весну, а тепер зустріли гаряче і пристрасне літо! Актор театру та кіно Віталій Ажнов кружляє серед півоній в Кловському саду з віршем Марʼяни Савки @savka.mariana Хіт сезону – шалені півонії ще раз і ще раз на біс так звучить літо заслухане на вінілі так пахне шал рожевим і білим ти закидаєш голову кружляючи у вальсі отому на чиєсь прощання всі наші вальси відпущені пелюстками за вітром всі наші посмішки вбрані у гусячі лапки любові ніжність все що ми залишаємо один одному літу і лету на світанку вбраному в тишу нового пробудження! #віршіукраїнською #вірші #віртукраїна #кловськийсад #klovskysad #театр #півонії #півоніїкиїв #квіти #квітикиїв #поезія #poetry #poetrycommunity #poetrylovers

мортімер попереду ще стільки пошуку і відкриттів певно, кожна роль - це точка зросту, нові істини та усвідомлення чогось важливого і не завжди прекрасного ці кадри зафіксував талановитий @andrewpetrischev 🖤 свіжоспечена премʼєра в @frankotheatre «Марія Стюарт» я буду чекати вас, а точніше тих, хто встиг і має квитки, в останній день травня, проводжаючи весну і зустрічаючи літо режисер @ivan_uryvskyi художник-постановник @bogomazov_jr художник по костюмах @tetiana_ovsiichuk

дякую, що ти у мене є❤️ вже 10 років, як ти мене прийняв ти є і будеш завжди з Твоїм Днем, дорогий і любий моєму серцю, Київ! Грає море зелене,
Тихий день догора.
Дорогими для мене
Стали схили Дніпра,
Де колишуться віти
Закоханих мрій…
Як тебе не любити,
Києве мій! В очі дивляться канни,
Серце в них переллю.
Хай розкажуть коханій,
Як я вірно люблю.
Буду мріяти й жити
На крилах надій…
Як тебе не любити,
Києве мій! Спить натомлене місто
Мирним, лагідним сном.
Ген вогні, як намисто,
Розцвіли над Дніпром.
Вечорів оксамити,
Мов щастя прибій…
Як тебе не любити,
Києве мій!

мав честь долучитись до крутого аудіовізуального проєкту @allakalinichenko та школи каліграфії «Арт і Я» @artiya.com.ua Результат буде на виставці «Діалоги» в рамках Книжкового Арсеналу 2024 (30 травня — 2 червня) Був час, коли ми були, мов поезія, у місті, де на стіни будинків  замість снігу осідали слова. Де усе було зіткане із голосів ще нічних сновидінь, які ми вивішували на підвіконня сушитися, наче білизну.  Ми знали означення кожному із дерев,  і бігали на окраїну міста –  там з-під землі виростали сталеві струни. “Люби свою мову”, – шепотіли вони  у слід куряві поїздів, а мова мерехтіла під ліхтарями  найсвітлішою із усіх ліхтарів. Ми були, мов поезія, – такими ламкими, такими, наче краї обвугленого паперу, що враз дотикнулися, щоб спалахнути і спалити місто поезії, і народити із обвугленого тіла  на згарищі слів із припопелястого серця вже спільне слово. Надія Косаревич

вдягаю не лише сьогодні з днем ВИШИВАНКИ 💙💛 Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води… В годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди. Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну. Між братніх народів, мов садом рясним, сіяє вона над віками… Любіть Україну всім серцем своїм і всіми своїми ділами. Для нас вона в світі єдина, одна в просторів солодкому чарі… Вона у зірках, і у вербах вона, і в кожному серця ударі, у квітці, в пташині, в електровогнях, у пісні у кожній, у думі, в дитячий усмішці, в дівочих очах і в стягів багряному шумі… Як та купина, що горить — не згора, живе у стежках, у дібровах, у зойках гудків, і у хвилях Дніпра, і в хмарах отих пурпурових, в грому канонад, що розвіяли в прах чужинців в зелених мундирах, в багнетах, що в тьмі пробивали нам шлях до весен і світлих, і щирих. Юначе! Хай буде для неї твій сміх, і сльози, і все до загину… Не можна любити народів других, коли ти не любиш Вкраїну!.. Дівчино! Як небо її голубе, люби її кожну хвилину. Коханий любить не захоче тебе, коли ти не любиш Вкраїну… Любіть у труді, у коханні, у бою, як пісню, що лине зорею… Всім серцем любіть Україну свою — і вічні ми будемо з нею! 1944.В.Сосюра.

Malevych скоро в кіно

отака була в нас «Безталанна» в @frankotheatre дві повітряні тривоги за виставу