У серці кожного з нас є історії, які неможливо розповісти... слова, які неможливо вимовити... і почуття, про які неможливо комусь розказати... Крик душі, якого не чути... а іноді, може й сміх, якого не чути... У серці кожного з нас є свої таємниці, мрії та бажання, своя радість та свій смуток... У серці кожного з нас є те, чого ніхто інший не усвідомлює, не знає і не відчуває... і ніколи не зрозуміє... Тож будьмо добрішими...
Адже кожна людина, яку ми зустрічаємо, веде свою "битву" в житті... про яку ми нічого не знаємо...
.. ❤️Все склалося... Усе пережила...
І бурю розпачів... і радості моменти, Трималася як завжди, за життя!
Бо здатися, то не про мене - вперта. Було багато болю і образ,
Було багато сліз і дика втома... Я падала напевне сотню раз,
Та підіймалась... Пробувала знову. Все що було і є - не просто так,
Пробачила і точно відпустила Усіх, хто був не тим... і з ким не так...
Усіх, хто так хотів зламати крила... Літаю високо і вірю у дива,
Я хочу, прагну, роблю все можливе... Тримаюся як завжди, за життя...
І вірю в себе... Інше не важливо!.. Марія Скочиліс
У кожного чоловіка десь на світі є жінка, створена тільки для нього. Вона не краща за інших, але вона єдина, хто йому по-справжньому потрібен. І у кожної жінки теж обов'язково є такий чоловік. Мало кому випадає щастя зустрітися. Або ж люди зустрічаються і проходять мимо, не розпізнавши своєї долі.
Це таємниця, яка не має пояснень...
Завжди є трохи правди за кожним «Я жартую», трохи знань за кожним «Я не знаю», трохи емоцій за кожним «Мені без різниці» і трохи болю за кожним «Все добре».
-Мені заздрили навіть тоді, коли в мене земля йшла з-під ніг, коли руйнувався мій світ в одну секунду... -І знаєте чому?
А все так просто- тому що я завжди йшла далі, навіть якщо доводилося просто боротися І в цей час випромінювати посмішку, навіть якщо в душі був повний океан сліз і болю...✨
Як мало нам потрібно для щастя...
Всього один дзвінок, одне повідомлення...
Проста увага ...
Увага дорогих і коханих нам людей...
І світ міняється в наших очах...
Даруйте увагу...це ж так просто...
Подзвонити, написати,
чи просто налити кави і поговорити...
Життя таке швидкоплинне...
Ніхто не знає, що нас чекає завтра....
Завтра може бути пізно ((....
Мало хто знає, що в мене немає улюблених квітів...Я просто люблю, коли вони є просто так..і головне... білі.... В мене немає улюбленої пісні та виконавця... Я просто люблю гарну музику... Я не люблю всіх людей. Але є люди, яких я люблю більше за життя... Я вірю в дива... Я інколи співаю, коли нікого немає поруч... Ненавиджу безглузді телефонні розмови... Я люблю самотність та тишу... А в людях найбільше ціную простоту, доброту та щирість...
Коли щасливий ти, коли ти бачиш сенс в своєму житті, коли ти вмієш кайфувати від любого моменту життя, тоді тобі легко поділитись цим і з тими, в кого фарби життя стали тьмяними, кому важко вийти з стану депресії та сутінків.
Щоб світити іншим - спочатку почни світити собі, спочатку наповни себе силою, радістю, задоволенням, посмішками.
Тоді наше життя стане світлішим не лише для нас самих, але й для тих, кого ми зустрічаємо на своєму шляху.
Розсипаємо тепло, намисто радості та посмішок, і даруємо його іншим.
В кінці кінців, ми всі разом творимо велике та прекрасне.
Еліна Галва
