Навчаю комунікації та медитації

Як нас формує енергія довкола? Все, що ми бачимо навколо, викликає у нас емоції. Всі, з ким спілкуємось. Ті, кого чуємо (нехай просто на вулиці). Усі кіношки/серіали. Уся музика. Наш одяг. Картини, які у нас на стінах. Книжки, які ми читаємо. Мистецтво взагалі викликає дуже сильні емоції, навіть якщо ми їх не помічаємо. І люди, з якими ми спілкуємось. Ці емоції формують думки. Думки формують наш світогляд. Є й інший процес: думки викликають емоції, але то інша історія. Світогляд надалі трансформує наше життя. Інформаційне поле, бульбашка - це не якась абстрактна річ, це енергія думок та емоцій. В якій ми живимо. Яке інформаційне поле обираємо, таким і буде наше майбутнє - бо думка, яку ми думаємо частіше, його й формує, як пластилін. Тож, ящо ми обрали, наприклад, мистецтво та інформаційне поле про все пропало, реалізм життя як воно є (а є воно різним, просто ми обрали бачити один його бік), таким стане наше життя невздовзі. Якщо ми повісили на стіну картини про жорстокі реалії нашого життя (і це не обов‘язково кішки навиворіт, достатньо простого реалізму буденності), то навіть коли ми не вдивляємось в неї, наші емоції вона все одно викликає. Які це емоції? Чи формують вони щасливе уявлення про життя? Чи вони примушують нас мріяти про прекрасне? Чи вони загяняють нас в те саме коло буденного життя? Чи вони підтверджують те, що ми вже знаємо - що життя несправедливе і потрібно постійно боротися із ним? Ми обираємо мистецтво, яке відображає те, у що ми віримо. І так само ми віримо в те, що бачимо постійно. Замкнене коло. Аксесуар формує аутііт. Це такий маленький секрет. Інфантильний аксесуар, навіть модного бренду, надає вам інфантильності, який би брендовий одяг ви не вдягнули. Стильний аксесуар, який виглядає вишукано, надає вишуканності навіть не брендовому одягу. І оточуючи ставляться до вас відповідно. Цей ланцюжок можна розкручувати про все в нашому житті. Хочете змін в ньому - змінить ставлення до нього. А для цього - змінить антураж. І коло спілкування. Бо ви стаєте такими, як люди довкола. #саморазвитие #самопознание #управлениереальностью #работанадсобой #мистецтво #саморозвиток #енергія #энергетика #майбутнє #управлениежизнью

Наше майбутнє, нашу карму і подальше життя формують наші наміри. Або подвійна вигода, як сказали би психологи. Саме ця прихована думка і стане твоїм майбутнім (і можливо, найближчим): - Якщо ти не ділишся грошима через те, що боїшся їхньої нестачі, яка основна думка формує майбутнє? - Якщо ти не балуєш себе красивими речами, бо не на часі, або нема куди наразі в них іти, або жлобишся, яку основну думку ти відправляєш у Всесвіт? - Якщо ти тириш кошти з бюджетів чи недоплачуєш людям, бо насправді боїшся, що грошей у тебе не буде, яка основна думка формує твоє майбутнє? - Якщо ти виснажуєш себе у спортзалах тому, що боїшся бути нездоровим, некрасивим та старим, яку основну думку ти відправляєш у Всесвіт? - Якщо ти віддаєш перевагу корисній їжї через страх хвороб, яка основна думка формує твоє майбутнє? - Якщо ти знищуєш конкурентів, щоб на іхньому фоні не здаватись не дуже успішним невдахою, яку основну думку ти відправляєш у Всесвіт? - Якщо ти комусь задриш, бо в нього є те, чого немає в тебе, яку основну думку ти відправляєш у Всесвіт, яка формує твоє майбутнє? - Якщо ти вказуєш людям на їхні помилки, щоб показати, що вони неправі, замість того, аби побачити суть сказаного ними, яку основну думку ти відправляєш у Всесвіт? - Якщо ти починаєш стосунки, бо боішся бути самотнім і шо тебе ніхто не полюбить, яка основна думка формує твоє майбутнє? And so on. Чесність перед собою - це не крутість чи можливість пишатись. Це - про любов до себе. P.S. Прикраса з коштовного білого нефріту від @dvali_ #саморазвитие #самопознание #любовьксебе #психология #люди #работанадсобой #управлениежизнью #управлениереальностью #психологія #саморозвиток #осознанность #свідомість #осознанність #прикраси #селфи

Коли я ще навчалась у Майстра медитацій, мої емоції та стани контролювали мене. Якщо ви засмучені/ображені/нещасні, вас можуть дратувати навіть щасливі/жартуючі/просто люди з посмішками. Підсвідомо. Це не те, що ви робите навмисно. Але вона казала мені, коли ми щось ментально пропрацювали: «Тримай стан». Малось на увазі тримати стан щастя, гармонії, просвітлення (тобто розуміння суті речей). І це мене дратувало: ну бляха, типу так легко тримати стан, коли навколо адочок! Легко казати! Я працювала у великих телешоу. А це вам не хухри-мухри: тут тобі адська напруга шоубізу помножується на адовий тиск телебачення. І якщо ви не знаєте, що таке телебачення, то скажу просто - це триндець. Я коли в друкованих ЗМІ працювала і дивилась на друзів з ТБ, сильно не хотіла ніколи працювати на телебаченні. Ахахха. Дуже смішно. Розкажи мені про свої плани. Так от. «Тримати стан» звучало як знущання. Канєш, ти цей стан міг протримати - ну максимум кілька днів (на початку й кілька годин вже були подвигом). А потім все - ти йшов по допомогу до Вчителя знов, і так по колу. Продовження та рішення - в каруселі. Прикраска - @dvali_ #саморазвитие #самопознание #саморозвиток #люди #медитация #психология #телебачення #шоубізнес #шоубизнес #телевидение #управлениесобой #управлениереальностью #емоційнийінтелект #емоції #эмоциональныйинтеллект #эмоции #силадуха #работанадсобой #щастя #счастье

Як створити собі проблеми з грошима? Легко! Ба більше - чимало з нас це вже роблять власними руками прямо зараз. Розповім вам метафізично про гроші скрізь призму моїх прикрас та картин. Зазвичай я отримую або відчуваю, що отримую мовчазну претензію щодо ціни на своє мистецтво від двох типів людей. Перші не цінують себе, а одже їм не зрозуміло, як і за що я можу цінувати себе. Другі мають дуже націночні цінники на власну роботу. А одже в їхньому розумінні їх робота гідна, а моя - ні? Цим зазвичай взагалі дуже тяжко комусь за щось платити - вони не цінують інших. В обох випадках це не дуже системно вірне відношення до грошей. Існує думка, що кармічні проблеми - це тільки якщо у людини нестача коштів: вона ніколи їх не мала. Та це не зовсім так. Якщо в цьому житті нестача коштів, яка відчувається неприємною, то скоріш за все, раніше у людини було бабла немеряно. Але неправильні дії та думки призвели до грошової карми. Вона виникає, або вже існує, коли людина: - не цінує чи не поважає гроші - не цінує людей - ставить гроші вище за людей та мораль - жметься на гроші, маючі їх у достатку - кидається грошима на вітер - рахує чужі фінанси - заздрить - краде - корумпована - недоплачує за роботу іншим - жметься собі купити щось приємне, нехай навіть не корисне - ругає багатих - не поважає бідних - соромиться просити оплату - жаліється І так далі. Систему ви зрозуміли: якщо ти маєш бабки та жмешся ними ділитись, це також може бути грошова карма. А отже - проблеми в майбутньому, нехай зараз все добре. Грошова карма - це коли тобі відчувається неприємно та принизливо. Бо що в тебе купа грошей, що в тебе їх мало, ти можеш мати рівний стан, а можеш психувати постійно та не поважати себе. Гроші - це енергія, яка створена для радості. Радості дарувати та ділитися - в тому числі. Все інше з неї зробили ми самі - своїми страхами та пихою, бажаючи маніпулювати іншими. Мої прикраси можна подивитись 👇@dvali_ На фото я - в оточенні своїх картин. #карма #деньги #бабло #работанадсобой #управлениереальностью #гроші #зароботок #саморазвитие #искусство #самопознание #зависть #жадность #радость #управлениесобой #управлениежизнью #жизнь #работанадсобой

В нашій культурі існує заборона на почуття. Чи помічали ви це? Я часто чую, що не можна в соцмережах (та й в житті) бути собою. Ні, не прямо. Якщо спитати, то тобі скажуть - цілком щиро, - що бути собою важливо. Що це всіляко підтримується. Що не варто зважати на думку інших людей. Та на ділі все не так. Бо коли тобі говорять, що зараз таке життя, що страждань вистачає і без рефлексій в соцмережах. Що це насправді, як не заборона на право бути собою та мати почуття? Коли кажуть, що якщо ти описуєш правду життя, свого буття, якісь тимчасові негаразди, просиш про допомогу, ти в позиції жертви (моє «улюбленне»: «діагнози», а на ділі - звичайне навішання ярликів). Що це насправді, як не заборона на право бути собою та мати почуття? Хоча ті самі люди підтримують тези про те, що потрібно не боятися просити про допомогу та приймати ії. Парадокс: як сказати, що тобі потрібна допомога і не здатися жертвою в глазах наших людей? Спойлер: виходить, що ніяк. Коли кажуть, що не можуть собі дозволити писати в соцмережах те, що справді відчувають чи відбувається в житті, бо: не на часі, не правильно, не красиво, не рейтингово, нащо, абощо. Що це насправді, як не заборона на право бути собою та мати почуття? Що це, як не страх перед думкою інших людей? Якщо я забороняю собі бути справжнім, я почну забороняти це іншим, вбачаючи в цих проявах похибки. Якщо я не можу виправити власне життя чи відчуття, я почну втручатись в життя інших людей і виправляти їх. Люди мають почуття. Люди живуть свої життя. Як можуть. Помиляються. Виправляють помилки. Діляться досвідом - раптом він комусь допоможе. Хтось намагається вчиняти правильно та красиво. Інші щосили йдуть по головах, наче в останій раз перед смертю. Ми всі - люди, які намагаються жити. Ніхто не має право нам цього забороняти - якщо людина не коїть чогось ну прям дуже поганого. Не потрібно намагатись людину оцінювати та виправляти. Якщо ви, звичайно, не є спеціалістом зі сфери людської психології, якому за це платять;) P.S. Намисто від @dvali_ #психология #люди #жизнь #ошибки #работанадсобой #управлениежизнью #управлениереальностью #управлениесобой #саморазвитие #самопознание #эмоциональныйинтеллект

Депресія може бути ознакою сильного прихованого гніву. Це давно знали майстри медитацій, а днями я прочитала це у одного психіатора. Як це працює? Гнів в метафізиці є проявом великої нелюбові до себе. Так-так. Навіть якщо це гнів до будь-кого чи чого іншого, в першу чергу він виникає у того, хто не любить себе. Що за дивний парадокс? Коли я навчала медитаціям (я й зараз можу, та охочих вкладати багато сил в довгострокову перспективу мало), однією з перших практик була медитація на «Я люблю себе, я вільна(ий) від гніву». Тому що коли ти любиш себе, не дозволяєш негативу проникати всередину, бо знаєш, що він руйнує тебе самого. Нехай він ударною хвилею й зруйнує життя ще комусь, кого ти ненавидиш чи кому заздриш, він вдарить по тобі, твоєму здоров‘ю, благополуччю та настрою. Може, це буде помітно не одразу. Цілком імовірно, що спочатку тебе окрилює перемога над неприємною людиною, та гнів осідає у клітинах і починає розростатися. Пухлинами, наприклад. Або з‘їдає негативними думками. Спершу непоміченими, поступово накопичуючись у депресію. З іншого боку, гнів є проявом незадоволення від життя, людей тощо. Людина, яка себе любить, або змніює ситуацію, або не дозволяє собі страждати через те, що змінити не може. Буддизм говорить, що страждання є нашим вибором. Біль може їм не бути. Але наша реакція на нього - так. Чому ми з віком хворіємо частіше? Бо весь накопичений негатив нікуди чарівно не зникає. Прощені неділі раз на рік, канєшна, хорошо, але вони усипляють совість, а самі емоції нікуди не діваються. І поступово руйнують тіло. Мені кажуть, що я класно виглядаю через те, що не їм м‘ясо. Цілком можливо. Але я також намагаюсь не їсти негативні емоції. Позбуваючись їх, щойно відчую, в медитаціях та вправах з емоційного інтелекту. Або ж не одразу, бо я також не все можу зрозуміти миттєво. Та все одно: я провожу ревізію свого емоційного стану щодня. Продовження - в каруселі. А буси - звичайно ж @dvali_ #психология #люди #емоції #емоційнийінтелект #жизнь #депресія #эмоциональныйинтеллект #депрессия #бусы #бусидвалі #селфи #работанадсобой #управлениесобой #управлениереальностью #саморазвитие #самопознание #управлениежизнью #медитация #медитація

Якщо мені хтось скаже, що він женеться за грошима, мандрами, посадами, коханцями, досягненнями тощо через любов до себе, я не повірю. Бо любов до себе має в собі цілісність. Вона дає розуміння, що кожен з нас є часточками Всесвіту, які несуть в собі весь Всесвіт. Як голограма, кожна частинка якої є цілим відображенням повної картини. Усвідомлюючи це, ти усвідомлюєш і інше: що деякі речі просто не гідні тебе. Брехня, підлість, зрада, конкуренція, жадібність, крадіжки, наклепи тощо не гідні тебе. І не гідні бути в твоєму просторі, тому ти не можеш їх толерувати. Бо це щось, чого немає в твоїй системі координат, тому, якщо хтось так поводиться, ти не закриваєш на це очі. Бо не здатен бути боягузом. Тому що і це також не гідно тебе. Якщо б кожен дійсно зрозумів, хто він, що він є відображенням Всесвіту, то полюбив би себе. Безумовно. Не за те, що бачить у дзеркалі. Не за гроші чи роботу, яку виконує. Не за таланти. А просто так. Той, хто дійсно любить себе, не зможе опуститися до ниціх вчинків, бо вони не гідні його рівня. Так, хтось скаже, що якщо ти є бог, ти можеш все рушити та відчувати себе властителем Всесвіту та інших істот. Але насправді все не так. Такі думки притаманні якраз людині, яка не любить себе на рівні високої істоти. ТІльки той, хто не любить та не вірить в себе, здатен на ницість. На підлість. На зраду. На брехню та конкуренті бої тощо. Бо так він сам собі доводить, що він не є гідним чогось високого та красивого. Яким він міг би бути, якщо б не був про себе низької думки і не боявся б, що він ніхто без всієї цієї атрибутики. 📸 з архиву зйомок в 12-му павільоні #любов #любисебя #управлениесобой #управлениереальностью #работанадсобой #саморазвитие #медитация #вселенная #самопознание #любовьксебе #всесвіт #брехня #конкуренция #ложь #конкуренція #психология #люди #жизнь #гідність #достоинство

Останнім часом я мала кілька розмов про свої пости з людьми, які себе в них впізнають. Здебільшого, вони не задоволені. Схожі травми боляче відлунюють в серці. Тобі здається, що той, хто, можливо, про тебе й не думав, намагається тебе вдарити. В таких випадках важливо звертатись до спеціалістів. Бо все, що тебе задіває, просто смикає тебе, як малеча дорослих за рукав, аби привернути до себе увагу. Вам болить - вам саме туди. Не тікати від болю, а йти в нього. Це перше. Друге. Я відповідаю на такі пред‘яви тільки одне: я описую своє життя. І завжди говорю правду (брехати не вмію). Викривати правду не означає не любити. Не любити - це брехати та потурати підлості через страх за себе. Якщо правда про когось ображає, потрібно жити так, щоб правда не ображала. Коли мені щось не подобається. Коли мене ранять тощо. Я прошу пробачення. Не у них - узагалі у всіх, кого могла свідомо чи не свідомо образити. Не тому, що я свята. Ой ні, будь ласка, бо тоді мені вже час був би відбувати у мандрівку до Всесвіту. Я роблю це тому, що знаю, як воно все працює. Та все одно це не відміняє наявності просто поганих людей. Яким просто дуже подобається робити погані речі. Бо така їхня суть. Їхній життєвий досвід не показував їм, що робити погані речі є поганим. Тому вони не вважають підлість чи зради чимось негарним. Та навіть вітають їх як прояв сили. Така їхня мораль - вона це дозволяє. А отже, рано чи пізно, вона дозволить такі вчинки й до вас. І тут вмикається віктімблеймінг. Чому попри всі трендові течії у нас все ще свідомо чи підсвідомо звинувачують жертву? Чому вважається, що якщо з людиною повелися погано, то вона сама є поганою людиною? Чому «токсичними» вважають тих, хто говорить правду, а не тих, про кого ця неприємна правда? Як запобігати підлим вчинкам, якщо про них не казати? Як змінити систему, якщо не викривати гниль? Як той самий шоу-бізнес зробити чистим та чесним, якщо чи не кожна нова людина, яка в нього приходить, починає чинити погано, бо так заведено - по головах? Та ніяк. Подумайте про це. Фото старе з павільону. Подобається) #шоубизнес #люди #правда #работанадсобой🙌 #телебачення #шоубізнес #психология #виктимблейминг #кудри #жертва

У мене є правило - ніколи не казати поза очі того, що не можеш сказати людині в обличчя. Тому я дуже не люблю плітки. Оце все поржати над людиною в групах в месенджерах. Сказати щось про неї, ніби жартома, в компанії. Обговорити якості людини в робочій сфері та висловити власну думку. Образитись та наговорити іншим брехні. Зазвичай, люди не сприймають це як засудження. Вважають, що то вони просто безневинно стебуться. Та будь-яка ваша думка закладає ставлення до людини у інших. Тут ти поржав, там постебався, тут засудив - і ланцюгова реакція почалась. Сказав щось одній людині - та передала іншій - інша, мож, навіть, не знаючи людину особисто, передала викривлену та непідкріплену думку про незнайому людину далі. В такий спосіб створюється павутиння хибного та відверто брехливого уявлення про людину. Можливо, ти й не мав такого наміру, та створив дуже бридку історію. Бо ми ніколи не знаємо, як хтось сприйме наші жарти і куди понесе їх далі. Я бачила на власні очі та відчувала на собі, як відображаються на людині, здавалося б, безневинні жарти та обговорення поза очі. Це руйнує репутацію, роботу, особисте життя. Бо те, що для нас жартики, є життям іншої людини. Якщо хочемо бути класними, треба перепитувати у людини: про почуте, про те, як ми побачили ситуацію, про власні думки щодо неї. Ось вона, живе тут, дихає тим самим повітрям - просто спитай, не формуй власну думку, не обговорюй поза очі. Не засуджуй, не знаючи всієї правди. Не визначайся із ставленням до людини, поки не знатимеш історію з двох боків. Бо так ми створюємо не тільки погані події в житті іншої людини. Ми генеруємо собі погану карму. Яка потім бумерангом прилетить по голові. Бо наклепи - то є один зі смертних гріхів. А ти гадатимеш, за що, я ж такий класний, нічого поганого не зробив. Та якщо ти не знаєш, що таке добре, а що таке погане, здатен робити погані речі, навіть не хотівши цього. Тому варто вивчати закони Всесвіту, бо саме за ними він вирішує, що є поганим, а що є добрим для карми людини. І тоді ти зрозумієш, що не все в житті є тим, чим воно здається. #карма #закон #вселенная #всесвіт #люди #життя #работанадсобой🙌 #сплетни #наклеп #клевета #управлениереальностью

Поговоримо про засудження? Це бич нашого суспільства. Коментарі, поради, виправлення людей, акценти на формі висказувань замість змісту тощо - будь що наші люди примудряються перетворити на засудження. Мене, бува, звинувачують у засудженні - мовляв, ти говориш про неприємні речі, тож, засуджуєш. Перше і основне: а що при цьому робите ви? Засудження засуджуючих також є засудженням! Та чи висвітлювання проблеми є її засудженням? Хіба можливо змінити щось, якщо не знати, що саме? Чи засуджує вас лікар, коли озвучує діагноз? Чи звинувачує психолог/вчитель медитацій, акцентуючи увагу на проблемах? Скажете - ні. Та я знаю людей, які кинули медитації чи терапію саме через те, що їм було неприємно чути «засудження». Особливо від людей, які самі неідеальні. Відчуваєте? Ти ж прийшов на терапію не для того, аби аналізувати майстра (він сам розбереться із собою) - ти ж прийшов дивитись на себе. А дивишся на нього. Якщо кожну травму оминати у бесіді, яка націлена саме на зміни чи навчання, то змін не буде, бо то буде прісна розмова ні про що. Засудження починається з порівняння. Та грунтується на недовірі. Щойно починаєш порівнювати, вмикається механізм засудження: якщо хтось гірший, хтось має бути кращим. І гірший вже не алйо. Ти не приймаєш емпатійно слова людини як біль, прохання про пораду, просто розмову - ти починаєш давати оцінку. Різниця між констатацією та засудженням полягає саме в емоційній залученості: щойно ти вмикаєш емоції - почалося. А емоції вмикаються думками. Бачити недоліки, говорити прямо, якщо спитають, навіть неприємні речі, не є засудженням. Це є благословенням. Та бояться засудження ті, хто сам засуджує. Бо це його резонанс. На одному із занять з медитацій я дала дівчині практику на незасудження. Пройшов тиждень, і вона розказує, як її робила. Виявилось, вона не робила завдання на очищення від свого засудження, вона сприйняла його одразу як завдання на захист від чужого засудження. Чому? Бо це одне й те саме: вона засуджує, тому їй боляча думка інших. Продовження в каруселі. #психология #медитация #осуждение #работанадсобой #управлениесобой #емоційнийінтелект #эмоциональныйинтеллект #люди #обучение #навчання

В сучасному світі дуже складно зберігати цілісніть натури. Світ нецілісний сам по собі. Люди роздратовані та екзальтовані - саме через це. Вони не бачать сенсів. Зрештою, вони не розуміють, нащо ми взагалі живимо, якщо все одно помремо. Їх хитає з боку в бік, як травиночку на вітрі. Бо єдиним сенсом, який люди хоч якось бачать в житті, є просто вижити. Та якщо брати за сенс просте виживання, тоді не дивно, що існують війни, конфлікти та зради. Мене свого часу також хитало. Я бігла за компаніями людей, намагаючись вписатись та сподобатись. Та в душі відчувала спустошеність, а комусь не подобалась дуже. Бо якщо ти робиш щось, що подобається одній людині, це обов‘язково не сподобається іншій. Тому що смаки та погляди у них різні. Одного разу моя Вчитель медитацій (духовний наставник) сказала мені: «Не живи, спираючись на думку людей. Люди непостійні, їм зараз подобається одне, іншим разом - друге. Хтось інший поманить цікавішою обіцянкою - вони одразу збежуть туди. Бо вони не живі та думки не мають. А ти живи, спираючись на думку Всесвіту. За божественими законами. Тільки тоді здобудеш спокій в душі, щоб не було». Цілісність натури - це мати один вектор і всі дії підпорядковувати йому. Коли ми біжимо до психологів? Коли не в гармонії із самими собою. Знайдіть в собі центр, оберіть сторону та не зраджуйте. Жити за законами Всесвіту означає просто спиратись на думку Бога про твої дії. Однак немає в цьому нічого церковного та релігійного. Просто - що б не думали інші, ти живеш за моральними принципами, які підтримує Всесвіт. Звичайно, людям це може не подобатись, бо їм узагалі не подобається, коли ти не намагаєшся справити на них враження. Та твоя совість завжди буде чистою і що б не казали люди, тобі не страшно. Не страшно померти. Не страшно жити. Не страшно бути собою. Бо твій суддя - не ці непостійні еґоїстичні люди, які судять виключно з власних інтересів. В одній книжці я прочитала, що ми живимо для того, аби ставати кращими самим та допомогати ставати кращими іншим та Всесвіту через свої дії. Так просто. #жизнь #люди #життя #всесвіт #вселенная #работанадсобой #медитация #управлениесобой #бытьсобой #бутисобою #сенсжиття #смыслжизни

Що таке зіркова хвороба? Це питання часто ставили мені під час роботи у великих шоу на телебаченні. За свою кар‘єру від піарниці зірок до зіркового продюсера на ТБ я весь час стикалась із проявами зіркової хвороби. Візьмемо, наприклад, дівчину Соню Морозюк. Так вийшло, що у неї були гроші на піар. Куплений галас навколо її імени змусив дівчину повірити в те, що вона «знаковий художник» і що всім її творчість подобається. Та маленька іскорка розгорілася в полум‘я - виявилось, що мало кому до душі її художества. Це просто як впасти з неба - дізнатись, що все брехня. Та цю брехню вона створила власноруч. Це - яскравий приклад зірковоі хвороби, коли людина пише про себе щось на кшталт «я та сама, про яку всі точно чули», думаючи, що вона всім подобається. Та на ділі виходить, що то все пшик. В який вона сама повірила. Який викривив їй реальність та усвідомлення її справжнього місця в ній. Я маю одного друга. Точніше сказати, зараз ми не дуже спілкуємось, та я його попри все любитиму завжди. Ставши доволі відомим у своій сфері, він оточив себе людьми, які кажуть йому виключно те, що він хоче чути. Та позбавився всіх, хто міг сказати йому правду. Бо правда може бути неприємною. Коли я працювала піарницею надвідомого гурту, вони замінили директора. Той, новий, завжди лив медом, казав тільки солодкі речі про вокаліста. Але не тому, що хотів блага для фронтмена, а щоб закріпити свій статус та отримувати підвищення зарплатні. У підсумку вокаліст замінив музикантів, з якими починав та дружив, на тих, хто не сперечався із ним. Директор згодом також вилітив з роботи. Коли ти забороняєш думки, що не показують тебе у вигідному світлі, починаєш вірити, що всі підлабузники чи куплені фани реально про тебе високої думки. Однак реальність набагато складніша. Тож, зіркової хвороби не станеться з людиною, яка знає себе, впевнена в собі, приймає своі недоліки та не боїться бути справжньою. На жаль, це рідкісні явища не тільки серед селебів. Тому зіркової хвороби не оминути. Бо це - звичайне роздуте еґо та пиха. Та після неї стаєш сильнішим. Або ж ні) #голоскраїни #танціззірками #шоу #шоубизнес #гордыня #психология #работанадсобой #звезда #телебачення #зірка