Привітайте мене з днем народження із користю для нас усіх ⬇️
Друзі, із наближенням мого дня народження та знаючи, як ви мене щороку балуєте увагою та подарунками, я прошу зробити мені корисну приємність: перерахувати вартість вашого вітання на підтримку ЗСУ або у будь-який благодійний фонд, якому ви довіряєте, наприклад, фонд Сергія Притули чи фонд Zaichyk.dopomagaichyk , який організувала моя однокласниця.
Я щаслива, що, залишаючись у себе вдома в Києві, маю все для комфортного життя, моя сім'я зі мною, всі здорові та в безпеці (якщо таке зараз можливо). Зважаючи на те, скільки людей щодня цікавляться нашими справами, я не потребую додаткових свідчень вашої любові та турботи у вигляді квітів, цукерок та інших подарунків.
Натомість я прошу перерахувати будь-яку комфортну для вас суму на рахунок тих, завдяки кому ми можемо собі дозволити радіти життю і хто наближає нас до перемоги. Нехай це буде будь-яка найскромніша сума: вартість шоколадки, чашки кави чи листівки - із маленького добра виростають великі діла. І я прошу за можливості не відкладати цю справу, а зробити це просто зараз. Таким чином ви вкладаєтесь у здійснення моєї мрії і мрії кожного з нас: у перемогу та повернення нам мирного життя.
Дякую усім знайомим і незнайомцям, хто долучиться до цієї доброї справи!
І нехай здійсниться мрія моя і ваша: про перемогу, про повернення близких додому та мирне життя наших дітей🤍
Кто-то скажет, что я мастер фотопоздравлений. Но есть в этом заслуга @tamara_kitsa , которая вдохновляет одним своим присутствием в моей жизни.
Кто-то скажет, что получилось на очень. но как может быть не очень, когда на фото присутствует шикарная голубоглазая блондинка, а кто не знает, у нее ещё ноги от ушей, мечта поэта...
Кто-то скажет, что женской дружбы не существует. Но как тогда объяснить нашу связь длиной во всю мою сознательную жизнь?
Сколько я себя помню-ты всегда была. Всегда безумно красивая, с сумасшедшинкой веселая, а потом выяснилось, что еще и какая умная. И что общего у нас гораздо больше, чем я думала, ранее всегда считая,что мы две противоположности. Ты как белая частица ян в моем черном инь. или наоборот)
И ты всегда в моих мыслях. Не проходит и дня, чтобы я не думала о тебе. И я не знаю,какие силы могли бы нас разлучить, даже когда ты за тысячи километров. Ты- одна из тех, благодаря кому я такая, какая есть. И оттого ещё больше хочется, чтобы у тебя все было хорошо.
Я очень жду встречи и пусть этот восхитительный день рождения на морском побережье солнечной Испании померкнет в сравнении с будущими великолепными днями, которые мы отметим вместе. Счастлива, что ты есть, моя подруга длиною в жизнь. С днем рождения!🥂
Ми заїжджали на драйв за кавою, слухали музику з дитинства і кривлялися. А потім Лєна казала: чи не купити нам квітів і не з'їздити в Ірпінь подарувати їх Віці? І ми їхали. Просто так, відволікти її від роботи. Там забирали її та Ігоря і йшли гуляти в парк. А звідти - на Ірпінську набережну. Дорогою зустрічали жабок, вужа і ще десяток друзів, і ось ми сидимо на набережній і їмо чіпси...
А ще було классно посеред ночі купити суші, шампанського і поїхати вітати Віку з днем народження, без попередення, бо то сюрприз. І ось ми приїжджаємо, стоїмо з Надею під вікнами і гадаємо, як же нам потрапити в під'їзд, бо на вулиці лютий мороз, а ніхто з нас не подумав, що вночі всі сплять і ніхто не впустить незнайомців)
А скільки разів ми танцювали до самого ранку, грали в настолки чи соньку, дивилися мультики і їли попкорн...І обов'язково треба було замовити на десерт із Маку усе полуничне, що є в меню.
А наші щорічні проводи літа на заході сонця під Південним мостом... Саме з цим місцем пов'язані спогади про знайомство з найкращим другом Ванею, який тепер невідомо коли зможе повернутися.
А поїздки по Трухановому острову на мотоциклах із Дашою та Алісою. Прогулянки по Березняках. Вечірні посиденьки на озері Сонячному з Наташою. Піший маршрут по Андріївському та Володимирський гірці з Томою. Тут і сотої частини не описати, бо ми дружимо вже більше 20 років.
А ще були будні, коли ми тікали з офісів до басейну, та спа-вікенди. Перша ніч у стриптизі. Барбекю із шезлонгами. Чорноморка. Вері Велл Кафе. Веранда, Улюблений дядя, Юність та Молодість. Кальян на Райдужному. Китайські ніштяки на Лобановського. Шаурма на Троєщині.
Місця лишилися, та без вас все не те. І я сподіваюся, я вірю, що все повернеться, головне - щоб ви повернулись. І що в нас ще ціла купа таких моментів попереду, ціле життя. В нашому прекрасному Києві. Ціле життя, хоч і не таке, як було до війни. А ще краще, хоча це важко уявити.
Я лишалася в Києві, я лишаюся і лишатимусь. І я пишалася Києвом, я пишаюся і ще матиму багато приводів для цього. Мабуть, я-таки допишу у резюме рядок про стресостійкість: залишалася в Києві з перших днів війни 2022. І допишу про найкращий момент життя: коли ми всі зустрілися після.
Мне всегда казалось, что я так мало путешествовала. А сегодня подумала, что я поднималась на Эйфелеву башню и Бурдж Халифа, видела Парк Гюэль, Версаль, Парфенон, собор Саграда Фамилья, Каппадокию, Пирамиды, Колизей, Казбек, да и многое другое, а только что добавила в этот неполный список Санторини. И, что немало важно, всегда с любимыми людьми. Пожалуй, неплохо. Очень неплохо)
